Статья Дианы Проценко и Галины Еременко

-                 Як відбувається в Португалії процедура запрошення сторін на медіацію?

-                 Припустимо, що Ви – сторона, тож Вам надсилається повідомлення про те, що Ви маєте прийти у конкретний день та визначений час. Взагалі, у системі медіації у Португалії багато проблем. Наприклад, дуже великою проблемою є те, що люди у Міністерстві юстиції, які відповідальні за сферу медіації, не мають відповідної освіти, а тому не до кінця розуміють усіх нюансів системи. Ускладнюється все й постійними змінами. Представники Міністерства не хочуть вести ніяких нових діалогів. Крім цього, неприємно, коли спеціалісти-медіатори готові допомагати клієнтам у вирішенні їх проблем, а ті не з’являються на медіацію. Відповідно, спеціалісти часто не отримують заробітної платні.

 

Якщо я вас правильно зрозуміла, сторони мають приходити на медіацію у визначений день і час, однак часто вони не приходять.

-                 Як медіатор ти маєш з ними зустрітися три рази (отримуєш платню від розгляду справи). Варто розуміти, що, наприклад, після першої сесії сторони можуть ще поки що не домовитися про рішення, але, тим не менше, висловити бажання прийти на медіацію вдруге. Зазвичай, приходить якась одна зі сторін. Платня медіатора складається з таких внесків: 25 євро – оплата за консультаційні послуги (так звана пре-медіація, пояснення), 90 євро – якщо домовленості сторонами не досягнуто, 110 євро – якщо домовленість було досягнуто (оплачується окремо за кожну зустріч). Хочу сказати, що в Португалії система медіації не полегшує життя медіаторам, натомість полегшує життя суддям, оскільки вона є досить швидкою (рідко хто приходить 3 рази на засідання з медіатором, оскільки за кожне засідання треба платити).

 

-                 Чи є загальноприйнята середня ціна на послуги медіатора?

-                 Немає, взагалі мало зроблено для медіаторів. Особливо у приватній системі, у державній зроблено більше, оскільки у межах державної, людина ще має довести свою компетентність, підтвердити сертифікатом. З того моменту, як майбутній медіатор пройшов навчання по основних навичках, він отримує за це сертифікат. Єдиний випадок, коли ти маєш підтверджувати свою компетентність – це коли ти претендуєш на посаду медіатора у державній системі. Відповідно людина має пройти 90 годин навчання. Якщо вказано конкретну спеціалізацію, тоді людині потрібно пройти 120 годин навчання.

 

-                 В яких сферах ви застосовуєте медіацію?

-                 Хочу підкреслити, що медіація важлива, особливо як система. Але крім сімейної медіації, варта уваги також медіація комерційних, публічних і організаційних спорів. Відповідно, я зі своєї сторони беру участь у подібних процесах, зустрічах, що проходять переважно у формі публічних слухань. Слід сказати, що загалом до подібних слухань залучається багато громадян, представників підприємств тощо. Для прикладу: Європейське законодавство, яке регулює екологічні питання з використання річкової води, говорить про те, що має бути розроблений відповідний План розвитку річкового басейну. Цей План має включати такі аспекти: яким чином буде здійснюватися управління річками, як вони будуть використовуватися комерційно, тощо. Закон говорить, що громадяни і безпосередні користувачі мають бути залученими до цього процесу, а тому ми працюємо над цими питаннями у робочих групах. Це носить назву державного планування.

 

-                 В Україні ми розпочали медіацію на початку 90-х рр. За часом, можливо ми десь приблизно однаково розпочинали, але Ваша країна просунулись трохи далі, а тому досвіду у деяких аспектах у Вас набагато більше. Можливо, Ви дасте якісь поради відносно медіації Україні?

-                 Перш за все, якщо ви хочете розбудовувати державну систему медіації, то блок роз’яснень має обов’язково бути присутнім. Яскравий приклад – це приклад Англії у цьому питанні. Люди мають бути проінформовані щодо медіації до того, як вони звернуться до суду. До того ж весь цей процес має відповідати Стандартам. І тільки потім вони можуть іти до суду першої інстанції. Крім цього, потрібно, щоб у Міністерстві юстиції хоча б трохи розбиралися у медіації. Також, не знаю, правда, як це сформулювати у формі поради, але коли розвиток медіації набирає обертів, то між новонавченими медіаторами виникає конкуренція. Постає проблема і необхідність об’єднання медіаторів. Крім цього, асоціації з медіації мають розуміти, що вони не використовують лобіювання у своїй діяльності. Розуміння цього допомагає вплинути на зміну поглядів, побачити, що перш за все у цій справі необхідна співпраця.

 

Чи буде у вас можливість безпосередньо поділитися своєю майстерністю з українськими колегами?

-                 Можу сказати, що ми плануємо зустріч в Українському Центрі Медіації, яка буде спрямована на розвиток навичок попередження багатосторонніх конфліктів і спільного прийняття рішень. Так склалося, що це витікає ще з першої моєї професії (я географ). Після переїзду до Португалії я почала цікавитися медіацією і в нагоді став рух, так званий «Local Agenda 21». Він стосувався необхідності участі населення у процесах, які відбуваються у країні, а тому це можна вважати щасливим збігом обставин. Тоді, в рамках вирішення екологічних питань, стало зрозумілим, що якщо об’єднати знання багатьох людей (стейкхолдерів) і зробити так, щоб ці знання дійсно використовувались ними, тобто забезпечити функціонування процесу, тоді це дасть можливість вирішити значну частину проблем.

-                 Зараз хочу трохи детальніше пояснити. Справа у тому, що кожен має певні знання і якщо їх об’єднати, то можна отримати гарний результат. Погляди людей можуть відрізнятися, але для вирішення справи необхідно почути думку усіх причетних сторін, оскільки це може допомогти. Наприклад, топ-менеджери можуть мати одне уявлення щодо справи, яке, припустимо, відрізняється від уявлень менеджерів середнього рівня та працівників. Варто розуміти, що кожен з них має уявлення про те, як жити чи працювати, варто лише прислухатись. Тому слід налагоджувати взаємодію, співпрацю, спільне вироблення рішень, планування, збір ідей. Мета усієї цієї справи – це вироблення процедур участі, співпраці, процесів збору ідей, розуміння перспектив, аналіз стейкхолдерів, досягнення спільного бачення та знаходження спільної мови. І тільки після цього – прийняття рішення щодо спільного вирішення питання.

Продовження інтерв’ю найближчим часом буде  розміщено  на порталі ЮРЛІГА 

 

Майстер-клас Урсули Кайзер «Спільне прийняття рішень у багатосторонніх переговорах» відбудеться 20 липня 2012  –  18.00-21.30 год., 21 липня 2012  –  10.00-18.00 год.

Детальна інформація та реєстрація: Ірина Стефінів, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., [044] 490 66 35